Для отримання багатого врожаю важливо уважно підійти до вибору добрив.
У сучасному рослинництві дедалі більшої популярності набувають мікродобрива – особливі препарати, що містять мікроелементи, необхідні рослинам у мізерних кількостях, але критично важливі для їхнього повноцінного розвитку. На відміну від макроелементів (азот, фосфор, калій), потреба рослин у мікроелементах вимірюється грамами на гектар, проте їхній вплив на врожайність та якість продукції неможливо переоцінити.
До найважливіших мікроелементів відносять залізо, марганець, мідь, цинк, бор, молібден, кобальт та інші. Кожен із них виконує специфічні функції у життєдіяльності рослинного організму. Наприклад, залізо бере участь у процесах дихання та фотосинтезу, без марганцю неможливе нормальне функціонування ферментних систем, бор відповідає за цвітіння та запліднення, а мідь підвищує стійкість рослин до грибкових та бактеріальних захворювань.
Дефіцит мікроелементів може проявлятися різноманітними симптомами. При нестачі заліза листя рослин набуває жовтого або білого кольору, при нестачі бору відмирають точки росту, а при дефіциті молібдену спостерігається деформація листкової пластини. Своєчасне виявлення цих ознак та коригування живлення рослин за допомогою мікродобрив дозволяє запобігти зниженню врожайності та погіршенню якості продукції.
На ринку представлені різні форми мікродобрив. Найбільш поширеними є хелатні сполуки, в яких мікроелементи зв’язані з органічними молекулами, що значно підвищує їхню доступність для рослин. Популярністю користуються також сульфатні форми, оксиди та солі мікроелементів. Вибір конкретної форми залежить від типу ґрунту, вирощуваної культури та способу внесення.
Мікродобрива можна використовувати різними способами. Позакореневе підживлення (обприскування листя) забезпечує швидке надходження мікроелементів у рослину та особливо ефективне у критичні періоди розвитку. Внесення у ґрунт має більш тривалий ефект і дозволяє забезпечити рослини мікроелементами протягом усього вегетаційного періоду. Обробка насіння перед посівом стимулює проростання та початковий розвиток рослин.
Особливо актуальним є застосування мікродобрив на ґрунтах з несприятливими властивостями. На кислих ґрунтах знижується доступність молібдену, на лужних – заліза, марганцю, цинку та міді. Піщані ґрунти через високу водопроникність швидко втрачають мікроелементи, а на торф’яниках спостерігається їх зв’язування органічною речовиною.
Ефективність мікродобрив залежить від багатьох факторів, зокрема від правильного підбору препаратів, дотримання оптимальних строків та норм внесення, погодних умов та агрофону. Для досягнення максимального результату доцільно проводити агрохімічний аналіз ґрунту та листкову діагностику, що дозволить визначити фактичний вміст мікроелементів та розробити оптимальну систему удобрення.
Інвестиції у мікродобрива зазвичай швидко окупаються за рахунок підвищення врожайності та якості продукції. Дослідження показують, що правильне застосування мікродобрив дозволяє збільшити врожайність сільськогосподарських культур на 10-30%, покращити лежкість плодів та овочів, підвищити вміст білка в зернових культурах та цукру в технічних.
У сучасному рослинництві мікродобрива стали невід’ємною складовою технології вирощування більшості сільськогосподарських культур. Їх використання дозволяє оптимізувати мінеральне живлення рослин, підвищити їхню стійкість до несприятливих факторів довкілля та забезпечити високу продуктивність агроценозів.